18 листопада було оголошено, що Китай посилює цензуру в Інтернеті, запровадивши набагато суворіші правила як для соціальних мереж, так і для стрімінгових сайтів. Новий закон спрямований на регулювання онлайн-дописів та коментарів, захист прав громадян, а також підтримку національної безпеки та суспільних інтересів, повідомляє Адміністрація кіберпростору Китаю (CAC). Вони вже підтвердили, що він набуде чинності 15 грудня.
Багато хто задається питанням, чому інтернет-цензура знову набирає обертів після запровадження обмежень в азійській країні, і яка була причина такого рішення. По суті, це новий захід, запроваджений на тлі зростаючого обурення громадськості щодо суворої політики нульового рівня COVID у Китаї . Тому модератори повинні фільтрувати коментарі, пов’язані зі шкідливими новинами , інакше їм загрожують суворі покарання.
Китай запровадить суворі обмеження на використання інтернету та соціальних мереж.
У 2017 році Китай викликав світовий резонанс після запровадження суворої системи реєстрації справжніх імен для платформ соціальних мереж, яка вимагала від користувачів автентифікації своїх облікових записів Weibo та WeChat за допомогою національного посвідчення особи або номера мобільного телефону. Це було частиною зусиль Китаю щодо запровадження обмежень на використання соціальних мереж.
Хоча захід, прийнятий сім років тому, спрацював, його було недостатньо, щоб обмежити використання Інтернету в країні . Тому на початку 2022 року Китай звернувся до кількох китайських соціальних мереж (включаючи Weibo та Douyin) з проханням розпочати відображення місцезнаходження користувачів на основі їхніх IP-адрес . Платформи негайно почали впроваджувати цю функцію, яку користувачі не могли вимкнути.
Тепер Адміністрація кіберпростору Китаю (CAC) вирішила розробити новий закон, який, порівняно з версією 2017 року, більше зосереджений на визначенні та уточненні обов'язків постачальників та операторів інтернет-послуг . Зокрема, він зобов'язує онлайн-платформи наймати професійні команди модераторів контенту для фільтрації публікацій та коментарів, які можна вважати «шкідливими».
На тлі зростаючого невдоволення громадськості суворим контролем пандемії в Китаї в рамках політики «нульового COVID», державні органи визнали за необхідне посилити цензуру в Інтернеті в країні. Цей нормативний акт, оновлена та затверджена версія Положень 2017 року, був опублікований 17 листопада китайським інтернет-регулятором. Його публікація 18 листопада викликала численні заголовки в усьому світі та викликала занепокоєння, що обмеження в Інтернеті знову набирають обертів.
Згідно з деталями, наданими Адміністрацією кіберпростору Китаю (CAC), закон набуде чинності 15 грудня як новий нормативний акт.
Згідно з новим законом, як соціальні мережі, що працюють в азійській країні, так і веб-відеоплатформи, що пропонують стрімінгові сервіси, повинні мати кваліфіковану команду для аналізу всіх коментарів, пов’язаних з новинами, перед їх публікацією в Інтернеті, та посилити навчання цензорів. Таким чином, вони повинні фільтрувати певні публікації, щоб уникнути «шкідливого» контенту.
Китайська влада наголошує, що метою цього закону є «регулювання онлайн-публікацій та коментарів, підтримка національної безпеки та суспільних інтересів, а також захист прав та інтересів громадян».
Таким чином, вимоги нових правил поширюються на всі типи коментарів , включаючи все: від оригінальних публікацій до відповідей та коментарів у режимі реального часу, що відображаються в соціальних мережах та у верхній частині відео на стрімінговому сервісі.
Якщо платформи не дотримуватимуться цих правил, їм загрожуватимуть штрафи, пов’язані з порушеннями: попередження, значні штрафи, призупинення функцій коментування та навіть блокування всього сервісу.
Це оновлення нормативних актів демонструє, як Китай несподівано посилює контроль над інтернетом. Це не перший випадок, коли країна посилює цензуру в інтернеті ; соціальним мережам та відеоплатформам вже довелося додавати алгоритми фільтрації ключових слів, щоб приховати конфіденційну інформацію, за допомогою нових модераторів.
Поки що оператори платформ соціальних мереж у Китаї (таких як Weibo та WeChat) публічно не відреагували на нові правила, запроваджені урядом.
Після багатьох локдаунів багато людей у Китаї звернулися до сайтів прямих трансляцій та соціальних мереж, щоб висловити свій гнів, публікуючи коментарі під час онлайн-прес-конференцій, закликаючи до послаблення обмежень. Однак їхні думки більше не будуть бачити інші через дебют нового закону про цензуру.
«Чому б вам просто не вимкнути інтернет взагалі?» — зауважив користувач Weibo, роздратований обмеженнями, запровадженими в Китаї, які дедалі більше змушують людей замовкнути.
Чи може такий рівень цензури досягти Іспанії та Латинської Америки?
Немає сумнівів, що такий рівень інтернет-цензури може бути запроваджений в Іспанії та Латинській Америці протягом кількох років! Хоча ця цензура в Китаї викликає тривогу та здійснюється за допомогою сотень законів з 1996 року для фільтрації всього опублікованого контенту, схоже, що багато країн наслідують цей приклад.
Що стосується Іспанії, то, згідно зі звітом «Цензура в Інтернеті 2021», це країна Європейського Союзу з найвищим рівнем цензури в Інтернеті . Після оцінки загалом 175 країн на основі їхніх заборон у шести різних сферах, закони Іспанії з цього питання отримали найвищий бал.
Шість елементів дослідження базувалися на: соціальних мережах, політичних ЗМІ, VPN-сервісах, торрент-сайтах, порнографії та додатках для обміну повідомленнями/VOIP.
Коротше кажучи, Іспанія мала найвищий рівень інтернет-цензури з 11 балами , що очолило список. Крім того, вона посіла третє місце серед країн з найвищою цензурою в Європі з 4 балами, поряд з Україною.
Розслідування показало, що Іспанія заборонила торрент-сайти для комерційного або бізнес-використання . Також було встановлено, що Іспанія є однією з 12 країн, які заблокували політичні ЗМІ та обмежили соціальні мережі (наразі це роблять лише п'ять країн ЄС: Іспанія, Україна, Білорусь, Туреччина та Чорногорія).
Щодо Латинської Америки, кілька країн виявили певні дії, що сприяють цензурі в Інтернеті. Зокрема, у таких випадках, як Венесуела та Нікарагуа, вдалися до обмеження потоку мови та мультимедійного контенту під час протестів , особливо в контексті репресій проти політичних та соціальних демонстрацій.
У Венесуелі періодичне блокування соціальних мереж викликає занепокоєння, і, на жаль, це стало постійною та невпинною практикою.
Зі свого боку, Колумбія також стикається з проблемами щодо свободи Інтернету , оскільки різні насильницькі акти, що загрожують свободі слова, були зареєстровані та залишаються безкарними, особливо щодо незаконного стеження за особистими даними користувачів розвідувальними службами.
У випадку Еквадору уряд критикують за Закон про телекомунікації 2015 року, яким було створено регуляторне агентство ARCOTEL, звинувачуючи його у політизації та відсутності прозорості у перерозподілі радіочастот.
